Вперше про 5G почали замислюватися майже одразу після впровадження 4G.
У 2012 році ITU (International Telecommunication Union - Міжнародний союз електрозв'язку) розпочав діяльність з питань розвитку міжнародної мобільної системи з терміном впровадження після 2020 року.
Так само у 2012 уряд Великобританії оголосив про створення Інноваційного центру 5G в Університеті Суррей (5G Innovation Centre at the University of Surrey) - першого в світі науково-дослідного центру, створеного спеціально для досліджень в сфері технології 5G. Бюджет виділений на будову центру складав $60 мільйонів долларів США. Було створене тестове середовище, яке дозволяло тестувати ідеї 5G, створювати і перевіряти нові стандарти системи, а також робити тестування на сумісність та взаємодію систем від різних постачальників (vendor inter-operability testing).
У 2013 році Європейська Комісія виділила фінансування - $960 мільйонів доларів США на розвиток наступного покоління систем зв'язку 5G в рамках ї семирічної програми розвиту «Горизонт 2020» ( Horizon 2020).
У 2014 році з'явилися оголошення з Китаю, Південної Кореї та Японії про інвестиції в 5G в розмірі $3-4 мільярди доларів США протягом наступних 5 років починаючи з 2014.
У грудні 2014 року NGMN (Next Generation Mobile Networks Alliance - Альянс Мобільних Мереж Нового Покоління) закінчив версію білої книги для 5G (Executive Version of the NGMN 5G White Paper). Це було первинне формулюванням побажань, значної кількість провідних операторів мобільної мережі, від технології 5G. І стало суттєвим кроком в розвитку технології, оскільки оператори мобільних мереж фактично є замовниками для виробників обладнання 5G.
У березені 2015 року Біла книга NGMN 5G White Paper була опублікована. Головна ідея звучала наступним чином: «5G - це комплексна end-to-end екосистема, для забеспечення можливість повної мобільності та коммунікації суспільства. Він (прим. Стандарт 5G) передбачає 4G та його еволюцію як складову частину революції 5G.
Вересень 2015 року - Асоціація 3GPP зробила перший крок до оптимізації тривалого списку сценаріїв використання, що забезпечило можливість сфокусувати стандартизацію, і не виключати всі важливі мобільні послуги.
Листопад 2015 року - Світова радіокомунікаційна конференції (World Radiocommunication Conference - WRC) у Женеві виявили розчарування для мобільної індустрії, яка планувала для використання гармонізовану смугу частотою 28 ГГц. До 2015 року розвиток бачення технології 5Gмайже досяг стадії, коли 5G став синонімом швидкості передачі даних до 10 Гбіт/с, використовуючи частоту 28 ГГц. Це призвело до того, що Європейська Адміністрації створила власний напрямок розвитку 5G, не допустивши використання 28 ГГц.
У вересені 2016 року - Комісія ЄС опублікувала свій «План дій - 5G для Європи»
У листопад 2016 року - Консультативна група з радіоспектру (Radio Spectrum Advisory Group) опублікувала важливу думку щодо аспектів, пов'язаних із спектром частот, для бездротових систем нового покоління (5G). Було ідентифіковано три основних дапазони, так звані «піонерські діапазони 5G (5G pioneer bands)». Вибір трьох основних смуг частот для 5G докорінно змінив напрямок розвитку технології в Європі з єдиного фокусу на 28 ГГц, який був глобальним баченням до 2015 року. Додатково до 28 ГГц було обрано смуги 3.6 ГГц і 700 МГц.
В кінці 2017 року була доступна перша специфікація 5G NR від 3GPP. 5G NR (New Radio) - нова технологія радіодоступу (RAT), розроблена 3GPP для мобільної мережі п'ятого покоління. Згідно з планом перші масштабні комерційні запуск 5G NR мали відбутися у 2019 році.
У 2018 році 3GPP опублікував стандарт Release 15, який включає те, що описано як "Phase 1" стандартизації для 5G NR. Стандарт Release 16, який буде "5G Phase 2", запланований на червінь 2020 року, Release 17 - на вереснь 2021 року.
Квітень 2019 – запуск перших комерційних мереж 5G в Південній Кореї. Мережі побудовані зігдно з специфікацією 5G NR від 3GPP в режимі NSA (Non-standalone mode). Мережі були побудовані і запущені в комерційну експлуатацію всіма трьома операторами SK Telecom, KT Corporation та LG U Plus. При побудові перші двоє використали обладнання виробників Samsung, Ericsson та Nokia. LG U Plus також використовує ще й обладнання Huawei.
Немає коментарів:
Дописати коментар